Enter your keyword

Останні новини

Зворушує мелодія скорботи….в уяві 33-й постає…

Зворушує мелодія скорботи….в уяві 33-й постає…

Через роки й десятиліття, через війни й несходимі труди народні, через жахи ГУЛАГу і трясовину застою простягає до нас свої руки 33-й рік.

Не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу – старих, молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів.Помирали на всеплодючих чорноземах шанованої світом житниці, просто на полях, на шляхах, у холодних хатах і на лавах померзлих вокзалів, поодинці і сім’ями, вимирали роди і села. Голод забрав тих, хто за шмат хліба не вмів торгувати святинею, спекулювати, красти, вбивати, щоб вижити.

Голодомор лишив по собі в Україні економічні, соціальні, демографічні, політичні втрати та духовну руїну. Мораль, традиції, талант народу, його пісні, віра його – все те було відкинуто новою реальністю.Ми, єдині спадкоємці всього, що було. Тому, на відзначення скорботи і всенародного болю, хоч із непростимим запізненням тих довгих десятиліть, маємо достойно вшанувати пам’ять великомучеників нашої тяжкої історії – жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору, це наш святий обов’язок.Схилімо в глибокій пошані наші голови…. пам’ятаємо….

Підготувала Альберт Ірина (2-Ашк.)

Коментарі відсутні

Добавить комментарий

Your email address will not be published.