ВИРОБНИЧЕ ВІДДІЛЕННЯ – СПРАВЖНЯ РОДЗИНКА ЗАПОРІЗЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УЧИЛИЩА ХХ СТОЛІТТЯ

Сьогодні, напередодні ювілею педагогічного коледжу (педучилища), промовчати про це відділення просто неможливо. Це «чоловіче», виробниче відділення (вчителів шкільних майстерень) упродовж близько трьох десятиліть було особливим, трудним щастям, випробуванням і при тому всьому –  доброю славою закладу. Сюди приходили ще зовсім хлопчики (переважно із сільських шкіл!), а звідси в життя йшли дорослі й свідомі освітяни, громадяни, на яких так чекали школи, яких так бракувало в чисто жіночих колективах шкіл. До речі, й сьогоднішні школярі мріють про вчителів-чоловіків…

Своєрідним випробуванням для викладачів педучилища було призначення їх класними керівниками груп виробничого відділення: чи зможуть вони керувати групою хлопців, які майже без конкурсу стали учнями педучилища?.. Та чи не всі  класні керівниці (найчастіше саме вони!)  вдало справлялися з цим випробуванням і наступного разу просили про довіру бути класними керівниками на виробничому відділенні.

Згадаймо сьогодні «мужніх» класних керівників виробничого відділення. Спасибі, що не злякалися і по-батьківськи, по-материнськи дбали про майбутнє дарованих їм долею вихованців…

Згадаймо тих, хто навчав хлоп՚ячу аудиторію (на виробничому, як правило, навчалося й кілька дівчаток – сильних, мужніх, розумних!), хто вчив тримати в руках молоток, стругати дошки, хто разом із ними проєктував і креслив, хто вчив бути красивими й сильними в житті…

І ВОНИ навчалися цьому. Хлоп՚яча аудиторія – це щось особливе. Класні керівники-жінки ставали з часом щасливими: поряд були надійні й вірні друзі, розумні, щирі, відверті, кмітливі, роботящі, сміливі, дотепні…  

На спортивному майданчику педучилища, на сцені актового залу, в гуртожитку  відчутною була присутність обдарованих і сильних духом юнаків. А спогади про Карпати, про Прибалтику, про Карелію!… А робота в літніх  таборах на колгоспних полях, де добре видно було, хто ти, який ти…  Дипломи з відзнакою і без відзнаки… Листи матерям і коханим з лав армійських… І  ось тепер ти вже  –  Вчитель! Здійснилося!!!…   

Випускники цього легендарного відділення завжди були й сьогодні є опорою  колективів, фахівцями високого кваліфікаційного рівня, керівниками педагогічних закладів, і не лише. А ще – колишні хлопчики ставали щастям для найдостойніших обраниць з шкільного чи дошкільного відділення… З часом приводили до рідного педучилища власних доньок і синів…

… Спасибі вам, мудрі й мужні випускники виробничого відділення, що  колись ви разом із вашими дбайливими й розумними батьками обрали Запорізьке педагогічне училище й стали його доброю славою!.. Майбутнього вам, вельмишановні колеги!